Ярмарка тщеславия

Минуло рівно стільки часу, скільки потребують два добрих удари зачарованим мечем - і зівілаї впав, а камінчик в руці Аліаса налився живим пульсуючим червоним світлом – вірна ознака того, що в ньому тепер запечатана могутня душа даедра.
- Дивна річ, - видихнув альтмер йому в самісіньке вухо, - тебе так обурює звичай даедра живити свою магію з джерел людського страждання, але сам ти не маєш нічого проти того, щоб ловити душі вбитих тобою даедра та користатися з їхньої енергії…
Аліас не витрачав би часу на балачки, але зараз мовчати – означало весь час чути стогони та крики катованих безсмертних.
- Аж ніяк не маю нічого проти, - всміхнувся Аліас. Зосередився, провів кристалом уздовж леза меча… Лезо на мить спалахнуло червоним, а камінь душі перетворився на попіл.
( Read more... )